Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Э-эй, кто тут наркоман-рэпер? Да, это я, ваш главный герой, закладки и варики в кармане, всегда готовый к новой пырялке. А сегодня расскажу вам о моем последнем муве, который связан с кодеином и голоданием в ресторане.
Итак, начнем с самого начала. Я сидел у себя дома, скручивая коноплю в длинные сигареты и думал о новом варике. Жажда приключений и новых ощущений меня уже давно не покидала. Манди приелась, а вот кодеин... Это был вариант, который я еще не пробовал. Этот веселый наркотик может затянуть меня сильнее, чем я себе представлял. Но я был готов рискнуть – ведь кто если не я, двинутый на рэпе, должен пробовать все эти штуки?
Так что, я начал искать дилера, который продавал закладки с кодеином. Попутно заглянул в местную аптеку, но там меня только выгнали. "Кодеин только по рецепту", – сказали мне, а что мне делать с рецептами? На злом языке, мои рецепты были только для пырялок.
Мои поиски не прошли даром. Я нашел своего дилера, который обещал мне вес этого драгоценного вещества. Встретились мы в темном переулке, я передал ему деньги, а он – свою ценную закладку. Мне показалось, будто это был новый мир, открытый специально для меня.
Наконец-то наступил долгожданный вечер, когда я решил тестировать эту новую штуку. Я решил пойти в ресторан и провести лечебное голодание. Знаете, это когда ты голодаешь не ради похудения или здоровья, а просто ради новых ощущений.
Я вошел в ресторан как настоящий босс. Все гости обернулись на меня, но мне было все равно. Я был на своей волне, я был взбудоражен. Ничто не могло меня остановить.
Я сел за столик, и официантка подошла ко мне. Она была вся такая классная, словно она была на том же весе, что и я. Я заказал самые дорогие блюда, просто чтобы показать ей, что я – тот парень, который может себе позволить всё. Я думал о том, что скоро всё изменится. Этот кодеин должен был ударить меня, словно гром среди ясного неба.
Наконец-то она вернулась с моим заказом. Я вскрыл пакетик с закладкой, достал из кармана свою пырялку и был готов к новым ощущениям. Все гости на меня смотрели, как на сумасшедшего. "Ну и что? Я всегда был двинутым", – подумал я.
Я взял порцию кодеина, насыпал его на ложку и закрыл глаза. Мои руки дрожали, но я не отступал. Я сделал свой мув – и вжик! Пырялка вошла в мою вену, а кодеин начал свою работу.
Такие ощущения я еще никогда не испытывал. Все стало каким-то размытым и неопределенным. Шум ресторана стал тихим фоном, а музыка зазвучала словно издалека.
Лечебное голодание началось. Я начал есть с таким аппетитом, словно мне уже несколько лет не давали ничего кроме конфет. Каждый кусочек пропитывался кодеином, и я чувствовал, как он вливается в меня, меняя все мои ощущения.
Я погружался во всю эту новую реальность, где каждый вкус, каждый запах и каждое ощущение были усилены во много раз. Время замедлилось, словно оно протекало под музыку, и все люди вокруг становились какими-то куклами из мультфильма.
Я чувствовал себя как в трансе. Я был здесь и там одновременно. Мои мысли бежали впереди, а тело мое волшебным образом сидело за столом и продолжало есть. Я был на вершине мира, я был на своей волне.
Лечебное голодание продолжалось до самого конца. Я поглощал всё, что было на столе. Мои вкусовые рецепторы были такими чувствительными, что я почувствовал каждую ноту вкуса. Я исследовал новые гастрономические границы, словно я был в ресторане Мишлен.
Словно во сне, я закончил свой ужин и понял, что это было нечто невероятное. Я просто не мог поверить, что такая магия может случиться прямо здесь и сейчас. Все, что я хотел, это продолжить это новое путешествие, но волшебство кодеина уже покидало меня.
Но я знал, что вернусь сюда снова. Я найду еще один варик, который снова заставит меня полностью сойти с ума. Я обещаю себе, что сделаю это, ведь я всегда готов идти на грани.
Лечебное голодание в ресторане с кодеином – самый необычный мув, который мне доводилось делать. Так что, готовьтесь, наркоман-рэпер снова выходит на тропу войны. Мои закладки и варики всегда будут со мной, готовые к новым приключениям.